Україна:
"добро" на
корупцію?
Україна
досі посідає
одну з
"провідних"
позицій за поширеністю
корупції. Її
сусідами у
цьому ряду є
Нікарагуа,
Пакистан і
Коморські
острови.
Незважаючи
на численні
заяви влади
про "чисті
руки" та
"демократичний
підхід",
факти уперто
свідчать:
Україні у
питанні
боротьби з
неохайністю
чиновників
ще далеко до
розвинених
країн світу.
Згідно
з щорічним
звітом
міжнародної
антикорупційної
організації
"Transparency International",
опублікованим
у вересні
цього року,
Україна посідає
134-е з 180
можливих у
рейтингу
оцінки поширення
корупції в
світі. За
даними
представників
організації,
за рік
показник
корупції в
країні погіршився
на два пункти.
Індекс
України
становив 2,5 (за
шкалою від 0
до 10, де 0
означає
найвищий
рівень
сприйняття корупції,
а 10 - найменший;
разом із тим,
індекс нижчий
за межу 3,0 є
показником
"галопуючої"
корупції). До
того ж методи
боротьби з
корупцією в
українській
державі оцінюються
як явно
неефективні.
У "Transparency
International"
вважають, що
низький
індекс
сприйняття корупції
в Україні свідчить
про
негативний
імідж
інституційної
системи і
низької
інвестиційної
привабливості
за кордоном.
Дослідники
фіксують в
Україні
корупцію в
політиці і
держорганах,
корумпованість
системи держзакупівель
і
хабарництво
в податкових
органах, а
також
"волаючі
проблеми" в
судовій
сфері.
Водночас
офіційно-юридичний
Київ у боротьбі
з цією
проблемою не
мовчить і, як
видно обивателю,
з
незбагненною
легкістю
робить кроки
до
викорінення
корупції в
країні. Зокрема
у вересні-2008
Міністерство
юстиції розробило
законопроект
покликаний
удосконалити
процедуру
конфіскації
прибутків,
здобутих
незаконним (зокрема
і
корупційним)
шляхом.
Пропонується,
наприклад, уніфікувати
норми Кримінального
кодексу, які
регулюють
конфіскацію
майна,
отриманого
внаслідок
корупційних
дій, а також
знарядь та
засобів
вчинення
злочину. Крім
того,
парламент ще
має упровадити
спеціальну
процедуру
конфіскації
майна як
захід
примушування,
який буде
полягати в
примусовому
безвідплатному
вилученні за
рішенням
суду у
власність
держави грошей,
цінностей та
іншого майна.
Проект також
дозволяє
застосовувати
спеціальну конфіскацію
у випадках,
коли особа не
підлягає або
звільняється
від
відповідальності.
Документ вже
дістав
позитивну
оцінку
експертів Ради
Європи і 12
вересня був
переданий на
розгляд
Кабміну.
Робить
корисні
теоретичні
кроки в
боротьбі з
корупцією і
Головне
управління
державної
служби
України, однак
його дії в
цьому
питанні не
дуже успішні.
Наприклад, в
управлінні
із сумом
говорять про
долю, що
розробляється
протягом трьох
років,
законопроекту
"Про
доброчесну поведінку
осіб,
уповноважених
на виконання
функцій
держави і
органів
місцевого
самоврядування",
який був
схвалений
урядом і переданий
на розгляд до
ВР, але далі
профільних
комітетів не
пройшов.
Разом із тим, через
Мін'юст не
пройшов ще
один
законопроект,
ініційований
Головдержслужбою
- "Про
запобігання
конфлікту
інтересів на державній
службі".
Правда,
Головдержслужба
України не
зневіряється
і в цей час
готує проект
про
створення
координаційних
комітетів
при уряді з
питань
запобігання
корупції в
органах
влади. Проект
цього документа
управління
ще в середині
вересня
надіслало на
розгляд до
Кабміну і
тепер, як
воно вважає, має
право
розраховувати
на
позитивний
результат.
Цікаві
і корисні
практичні
кроки
Головдержслужби
на шляху до
викорінювання
корупції.
Управління
проводить
перевірки
стану виконання
вимог
антикорупційних
законів,
запевняючи
при цьому, що
ці заходи
поліпшують
статистику
розкриття
злочинів і
порушень.
Тільки в I
півріччі
цього року за
результатами
перевірок,
наприклад,
митних органів,
до
дисциплінарної
відповідальності
був залучений
361 працівник
Митної
служби, в
тому числі догани
оголошені 134 держслужбовцям,
звільнені з
органів 12
осіб.
Антимонопольний
комітет
України, в
свою чергу,
виявив за той
же період 222
порушення вимоги
Закону "Про
закупівлю
товарів,
робіт і
послуг" і
склав 5
протоколів
про
адміністративні
правопорушення.
Згідно
зі
статистикою,
наданою
Рахунковою
палатою, за
півріччя в
Україні було
виявлено факти
використання
коштів за
нецільовим
призначенням
на 54,5 млн. грн.,
неефективним
- на суму 1 млрд.
36 млн. 909 тис. грн.,
із бюджетними
порушеннями -
на суму 1 млрд. 721
млн. 319 тис. грн.
За
результатами
проведеного
аудиту до
Генеральної
прокуратури
було надіслано
дев'ять
справ.
Аналогічними,
стверджують
у
Головдержслужбі,
є результати
перевірок і з
інших контрольних
органів.
Збільшення
статистики виявлених
порушень
свідчить про
наявність
корупції на
всіх рівнях і
в усіх
органах влади,
а також
свідчить, що
застосовані
антикорупційні
заходи не дають
належного
ефекту у
вирішенні
самої
проблеми
боротьби з
корупцією.
Із
сумом
змушена
констатувати
Україна наявність
процвітаючої
корупції і в
судовій
сфері. Однак
щодо цього є
і "світлі"
думки. Так, глава
правління
асоціації
"Фонд
сприяння правосуддю"
Катерина
Тарасова на
недавній
прес-конференції
в Прес-центрі
Інформаційного
агентства спростувала
наявність
корупції в
українських
судах.
"Ми
отримали 31
скаргу від
громадян
України, і зараз
ці скарги
розглядаються.
Хочу сказати,
що велика
частина того,
що ми
отримали,
стосується
діяльності
правоохоронних
органів.
Приємно
зазначити, що
попередні
заяви про те,
що в Україні
корупція
виключно в
судах, поки
що не
підтверджується",
- аргументує
свої
висновки К.
Тарасова.
Нагадаємо,
на
сьогоднішні
правові та організаційні
принципи
запобігання
корупції,
виявленню і
припиненню
її виявів, поновленню
законних
прав та
інтересів
осіб, усуненню
наслідків
корупції
регулюються Законом
"Про боротьбу
з корупцією".
Крім цього,
головні
напрями
загальнодержавної
політики та
організаційно-правової
основи
боротьби з
організованою
злочинністю
встановлюються
Законом
"Про організаційно-правові
основи
боротьби з
організованою
злочинністю".
Будучи
членом Ради
Європи, в 1997
році Україна ратифікувала
Конвенцію
про
відмивання,
пошук, арешт
і конфіскацію
прибутків,
отриманих
злочинним
шляхом.
ЛIГАБiзнесIнформ
Інформаційне
агентство
www.liga.net
